Шкала бартела: Шкала Бартела / Неврологическое отделение с палатами реабилитации больных с нарушением функции центральной нервной системы

Індекс активності у повсякденному житті (шкала бартел)

ПРИЙОМ ЇЖІ

0 — повністю залежить від допомоги оточуючих (необхідне годування зі сторонньою допомогою) 5 — частково потребує допомоги, наприклад, при розрізанні їжі, намазуванні масла на хліб і т.д., при цьому приймає їжу самостійно 10 — не потребує допомоги (здатний їсти будь-яку нормальну їжу, не тільки м’яку, самостійно користується всіма необхідними столовими приборами; їжа готується і сервірується іншими особами, але не розрізається)

ПРИЙОМ ВАННИ

0 — залежний від оточуючих 5 – незалежний від оточуючих: приймає ванну (входить і виходить з неї, миється) без сторонньої допомоги, або миється під душем, не потребуючи нагляду чи допомоги

ПЕРСОНАЛЬНА ГІГІЄНА (чищення зубів, маніпуляція з зубними протезами, зачісування, гоління, вмивання лиця)

0— потребує допомоги при виконанні процедури особистої гігієни 5 — незалежний від оточуючих при вмиванні лиця, зачісуванні, чищенні зубів, голінні

ОДЯГАННЯ

0 – залежний від оточуючих 5 — частково потребує допомоги (наприклад, при защіпанні гудзиків), але більше половини дій виконує самостійно, деякі види одягу може вдягати повністю самостійно, затрачаючи на це розумну кількість часу 10 — не потребує допомоги, в тому числі при защіпанні гудзиків, зав’язуванні шнурівок і т. д., може вибирати і надягати будь-який одяг

КОНТРОЛЬ ДЕФЕКАЦІЇ

0 — нетримання калу(або потребує застосування клізми, яку ставить особа, що доглядає) 5 — випадкові інциденти неутримання калу (не частіше одного разу на тиждень) або потребується допомога при використанні клізми, свічок 10 — повний контроль дефекації, при необхідності може використовувати клізму або свічки, не потребує допомоги

КОНТРОЛЬ СЕЧОВИПУСКАННЯ

0 – нетримання сечі, або використовується катетер, керувати яким хворий самостійно не може 5 — випадкові інциденти нетримання сечі (максимум один раз за 24 години) 10 — повний контроль сечовипускання (в тому числі й випадки катетеризації сечового міхура, коли хворий самостійно справляється з катетером)

КОРИСТУВАННЯ ТУАЛЕТОМ (переміщення в туалеті, роздягання, очищення шкірних покривів, вдягання, вихід із туалету)

0 — повністю залежний від допомоги оточуючих 5— потребує деякої допомоги, проте частину дій, в тому числі персональні гігієнічні процедури, може виконувати самостійно 10 — не потребує допомоги (при переміщеннях, вдяганні та роздяганні, виконанні гігієнічних процедур)

ПЕРЕМІЩЕННЯ (з ліжка на крісло і назад)

0 — переміщення неможливе, не здатний сидіти (втримувати рівновагу), для підняття з ліжка потрібна допомога двох осіб 5 — при вставанні з ліжка потрібна значна фізична допомога (одної сильної/обізнаної особи або двох звичайних людей), може самостійно сидіти на ліжку 10 — при вставанні з ліжка потрібна незначна допомога (одної особи), або потрібний догляд, вербальна допомога 15 — незалежний від оточуючих (не потребує допомоги )

ЗДАТНІСТЬ ДО ПЕРЕСУВАННЯ ПО РІВНІЙ ПЛОЩИНІ (переміщення в межах дому/палати і поза домом; можуть використовуватись допоміжні засоби)

0- не здатний до переміщення або долає менше 45м 5 – здатний до незалежного пересування в інвалідному візку на відстань більше 45 м, в тому числі оминати кути і користуватись дверима та самостійно повертати за ріг 10 — може ходити з допомогою однієї особи або двох осіб (фізична підтримка або нагляд і вербальна підтримка), проходить більше 45 м 15 – не залежний від оточуючих (але може використовувати допоміжні засоби, наприклад, паличку), долає самостійно більше 45 м

ПОДОЛАННЯ СХОДІВ

0 — не здатний підніматись по сходах, навіть з підтримкою 5 — потрібна фізична підтримка (наприклад . щоб піднести речі), нагляд або вербальна підтримка 10 — незалежний

Оцінка пацієнта за індексом Бартел

ВИД ДІЯЛЬНОСТІ	Оцінка до початку лікування та реабілітації	Оцінка при виписці на домашню програму реабілітації
Прийом їжі
Прийом ванни
Персональна гігієна
Одягання
Контроль дефекації
Контроль сечовипускання
Користування туалетом
Переміщення(з ліжка на крісло і назад)
Здатність до пересування по рівній площині
Подолання сходів

Оцінку проводив (ПІБ)_________________________

Інструкції

1. При оцінці за шкалою слід реєструвати те, що хворий дійсно робить, а не те, що він міг би зробити.

2. Основна мета використання шкали є встановлення ступеню незалежності від будь-якої допомоги, фізичної або вербальної, хоча б навіть і мінімальної, і з будь-якої причини.

3. Під потребою в нагляді слід розуміти, що хворого не можна вважати незалежним.

4. Здатність хворого до тієї чи іншої активності слід оцінювати по найбільш достовірних даних. Зазвичай джерелом інформації є опитування хворого, його рідних, або друзів, медперсоналу, також важливі результати безпосереднього спостереження і здоровий глузд, однак, необхідності в цілеспрямованому дослідження функції немає.

5. Зазвичай важлива оцінка здатності хворого в попередні 24-48 годин, але буває доцільною і оцінка за більш тривалий період часу.

6. Середні категорії оцінок означають, що «частка» хворого в здійсненні оцінювальної активності перевищує 50%.

7. Допускається застосування додаткових заходів для досягнення незалежності.

Сумарна оцінка:

45-50 балів – відповідає тяжкій інвалідності і залежності від сторонньої допомоги, 50-75 балів – свідчить про помірну інвалідність,

75-100 балів – відповідає мінімальному обмеженню або відновленню втрачених неврологічних функцій.

Разом з тим, навіть максимальна оцінка не свідчить, що хворий може проживати самостійно – стан здоров’я все-таки може перешкоджати приготуванню їжі, регулярному відвідуванню магазину для придбання їжі, і т.п.

Додаток № 10 до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Інсульт ішемічний (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)»

Додаток № 11 до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Інсульт ішемічний (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)»

Шкала Бартела: опис, особливості та застосування

Шкала самообслуговування Бартела є одним з найбільш відомих способів вивчення стану пацієнта, дозволяють з точністю до 98 % визначити рівень самостійності хворого. Також за шкалою Доротеї Бартел можна з легкістю визначити, чи потребує пацієнт в догляді за собою, допомоги доглядальниці або може сам виконувати прості фізичні вправи і здатний до повного самообслуговування.

З 1958 року індекс самообслуговування Бартела є еталонною мірою швидкого обстеження хворого, що дозволяє в найкоротші терміни визначити його стан, не вдаючись до повноцінного і тривалого медичного обстеження.

Будинок чи інтернат

Часто багато хто з людей, що мають важко хворих родичів, можуть прийняти рішення про їх подальшу долю. Хтось боїться труднощів і відразу хоче здати хворого близької людини в інтернат для інвалідів, а хтось бажає до останнього бути з коханою людиною, сподіваючись полегшити його страждання.

Багато людей намагаються зрозуміти, наскільки важко хворий їх родич, адже саме від тяжкості стану таких людей часто залежить їхня доля, а також подальше місце проживання.

Якщо людина дійсно перебуває у важкому стані, то буде набагато краще і для нього, і для його близьких, якщо хворого відвезуть в спеціальний інтернат, де за ним буде доглядати висококваліфікований медичний персонал.

Якщо ж стан хворого не являє загрози, то йому немає потреби залишати рідний дім і близьких людей.

Шкала Бартела і Лаутона є однією з найпопулярніших шкал оцінки стану хворого.

Стан людини дуже легко кваліфікувати за спеціальними шкалами життєдіяльності та фізичної активності. Багато відомі лікарі складали подібні авторські індекси, проте шкала Бартела є найпопулярнішою і зручною на даний момент мірою людського здоров’я.

Шкала Лаутона

До появи індексу Бартела у медичній практиці активно використовувалася шкала Лаутона. Незважаючи на гадану схожість цих двох оціночних індексів, між ними є одна принципова відмінність: шкала Лаутона створена для оцінки тільки фізичних можливостей пацієнта, тоді як індекс Бартела дозволяє оцінити і його психологічний стан. Пізніше в сфері психіатрії з’явиться спільна шкала Бартела – Лаутона, яка, втім, не отримає особливого поширення.

Бартел

Доротея Вероніка Бартел народилася в 1911 році в Нью-Йорку, в простій робітничій родині. Щоб хоч якось допомагати батькам годувати сім’ю, відразу після завершення навчання в школі дівчина влаштувалася санітаркою в місцеву лікарню, де отримує призначення на роботу в палати для важкохворих. Будні дівчата проходять в неймовірно важкій роботі з утилізації відходів хворих, чищення качок, миття підлог. Також в її прямі обов’язки входили догляд за хворими, супровід їх у їдальню і туалет, а також допомога інвалідам у прийнятті ванни.

Через рік Доротея за відмінну роботу отримує звання медсестри і проходить спеціалізацію в лікарняному центрі підготовки кадрів, де підтверджує отримане звання, блискуче написавши всі необхідні перевірочні тести.

Шкала Бартела

Незабаром, після декількох років роботи медичною сестрою, Доротея починає спостерігати за хворими, виявляючи закономірності в їх поведінці і намагаючись розподілити їх за категоріями для полегшення роботи молодого лікарняного персоналу, ще не мав великого досвіду роботи з подібними людьми.

Спостереження за хворими поступово перетворюються в регулярні записи про їх поведінці, характері, вчинках і стандартних проханнях. Доротея заносить в свої щоденники абсолютно всі деталі, так чи інакше пов’язані з проявом активності хворих.

Під час відпустки дівчина систематизує, класифікує і об’єднує отримані матеріали в серію нарисів про життєдіяльності хворих. Кожен з нарисів був присвячений одній із ступенів тяжкості стану пацієнта. Подібних нарисів, теми яких варіюються від «Вкрай задовільного стану» до «Вкрай незадовільного становища», було написано близько двадцяти.

Розуміючи, що її праці все ще громіздкі і важкі для розуміння непідготовлених молодих людей, Доротея створює «Шкалу життєдіяльності хворого» складається всього з декількох пунктів. Пізніше цей індекс стане відомий як «Оціночна шкала Бартела».

З 1958 року і до теперішнього часу цей індекс є найбільш зручним у роботі для медичного персоналу і дозволяє легко, без труднощів визначити стан пацієнта, не вдаючись до тривалого комплексного обстеження.

Шкала (індекс) Бартела

Шкала Бартел в балах (таблиця) є однією з найбільш зручних шкал для визначення рівня самостійності хворого. Деякі її пункти представлені на зображеннях нижче.

Традиційно індекс складається з десяти критеріїв, хоча рідше можна зустріти шкалу, в якій буде всього вісім пунктів:

Прийом їжі. Цей критерій є показником того, чи може хворий сам приймати їжу без сторонньої допомоги або допомоги яких-небудь пристроїв.

Персональний туалет. Це показник дієздатності хворого у ванній кімнаті. Критерій показує, чи може пацієнт самостійно вмиватися, чистити зуби і приводити себе в порядок, не вдаючись до допомоги медичного персоналу.

Одягання. Цей пункт покликаний перевірити, чи може хворий одягатися без сторонньої допомоги, надягати нижню і верхню одяг самостійно.

Прийом ванни. Цей критерій вказує на рівень дієздатності хворого в питаннях гігієни і показує, чи може хворий вимитися і привести себе в порядок самостійно.

Контроль тазових функцій. Цей критерій відповідає за здатність хворого самостійно і повноцінно відвідувати туалет і випорожнюватися, не вдаючись до сторонньої допомоги.

Відвідування туалету. Цей пункт покликаний перевірити, чи може хворий самостійно добиратися до туалету і користуватися усіма пристроями туалетної кімнати.

Вставання з ліжка. Цей критерій відповідає за здатність хворого самостійно підніматися з ліжка без сторонньої допомоги.

Перехід з ліжка на стілець. Це показник дієздатності хворого відносно складних пересувань. Критерій показує, чи може хворий самостійно підніматися з ліжка і сідати на стілець, а також виконувати зворотну маніпуляцію.

Пересування. Критерій, який відповідає за самостійне пересування хворого, який показує, чи може хворий самостійно пересуватися по палаті або лікарняного корпусу установи.

Підйом по сходах. Цей критерій показує, чи необхідна хворому допомогу в пересуванні по сходах, або ж він може впоратися без сторонньої допомоги.

Кожен з цих критеріїв оцінюється за пятнадцатибалльной шкалою. Чим вище бал, тим самостійніше пацієнт, а чим нижче, тим більше він потребує стороннього догляду людини.

Результати інтерпретуються наступним чином: навпроти вибраного пункту з описом можливостей хворого ставиться галочка, підтверджує той чи інший обраний бал. Далі медична сестра переглядає картку, відзначаючи, яка цифра вибиралася частіше, а також виводить загальний середній бал – оцінку стану пацієнта. Якщо найчастіше вибиралася невелика оцінка, то і середній бал буде невеликий: це буде означати, що стан пацієнта тяжкий. Якщо ж частіше вибиралася висока оцінка, то і середній бал буде високим, що вкаже на те, що стан пацієнта задовільний.

Визнання

Спочатку шкала Бартел (індекс Бартела) використовувалася лише для внутрішньолікарняної консультації молодих санітарів, які отримували її як пам’ятку по догляду за хворими. Проте пізніше її стали застосовувати і в інших лікарнях, що посприяло її досить швидкому поширенню по системі охорони здоров’я в цілому.

Незабаром індекс Бартела був прийнятий в якості офіційного аналітичного обстеження, в обов’язковому порядку застосовується до хворих в цілях уточнення їх фізичного та психічного стану.

Своєю популярністю шкала Бартела зобов’язана, насамперед, простоті, зручності у використанні, а також майже стовідсоткової точності. З 1958 року було зафіксовано всього близько десяти випадків, коли індекс Бартела обчислювався невірно.

Індекс Бартела побудований за скриниговому методом, який дозволяє оцінити стан пацієнта за лічені хвилини, без первинних повноцінних медичних обстежень.

Крім первинного обстеження за допомогою індексу Бартела можна здійснювати моніторинг стану хворого протягом всього його перебування в медичному закладі.

Оцінка за шкалою Бартела є простою операцією, доступною навіть самому некваліфікованого медичного персоналу.

Хто працює з індексом Бартела

Індекс Бартела визнаний неймовірно зручним для визначення не тільки початкового рівня активності пацієнта, але і рівня тяжкості його стану. Зазвичай стан хворого оцінюється за шкалою Бартела відразу ж після го вступу в медичний заклад.

На основі результатів, отриманих у ході дослідження, приймаються рішення щодо подальшої госпіталізації і лікування пацієнта.

Найбільшу популярність індекс Бартела завоював серед представників медичної психіатрії та працівників реабілітаційних центрів, оскільки описані в ній показники людської активності можуть бути використані як критерії психологічного здоров’я людини. Також шкала самообслуговування служить прямим показником того, наскільки хворий абстрагирован від соціуму і потребує реабілітації.

Дивіться також:

Подходит ли индекс Бартеля для оценки повседневной активности пациентов с деменцией?

1. Десаи А.К., Гроссберг Г.Т., Шет Д.Н. Повседневная деятельность у пациентов с деменцией: клиническая значимость, методы оценки и эффекты лечения. Препараты ЦНС (2004) 18:853–75. 10.2165/00023210-200418130-00003 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

2. Гибель С.М., Сатклифф С., Чаллис Д. Повседневная деятельность и качество жизни на разных стадиях деменции: исследование в Великобритании. Старение психического здоровья (2015) 19: 63–71. 10.1080/13607863.2014.915920 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

3. Рёр С., Ридель-Хеллер С.Г., Кадушкевич Х., Вагнер М., Фукс А., ван дер Лееден С. и соавт. Является ли функция инструментальной деятельности повседневной жизни полезной характеристикой для прогнозирования деменции при болезни Альцгеймера при субъективном снижении когнитивных функций? Int J Geriatr Psychiatry (2019) 34: 193–203. 10.1002/gps.5010 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

4. Мао Х.Ф., Чанг Л.Х., Цай А.И., Хуан В.В., Тан Ли, Ли Х.Дж. и др. Диагностическая точность инструментальной деятельности повседневной жизни для деменции у пожилых людей, проживающих в сообществе. Возраст Старение (2018) 47: 551–7. 10.1093/старение/afy021 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

5. Линь Ц.Ю., Ши П.Ю., Ку Л.Е. Повседневная деятельность и нейропсихиатрические симптомы у людей с деменцией и бременем лиц, осуществляющих уход: опосредующая роль часов ухода. Арх Геронтол Гериатр (2019) 81: 25–30. 10.1016/j.archger.2018.11.009 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

6. Луттенбергер К. , Шмидеберг А., Грассель Э. Повседневная деятельность при деменции: повторная проверка теста E-ADL и предложения по дальнейшему развитию. BMC Психиатрия (2012) 12:208. 10.1186/1471-244Х-12-208 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

7. Ард М.С., Галаско Д.Р., Эдланд С.Д. Улучшенная статистическая мощность клинических испытаний болезни Альцгеймера с помощью теории «элемент-ответ»: доказательство концепции путем применения к шкале повседневной деятельности. Ассоциативная болезнь Альцгеймера (2013) 27:187–91. 10.1097/WAD.0b013e318265bcc1 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

8. Бойд П.А., Уилкс С.Е., Гейгер Дж.Р. Оценка деятельности в повседневной жизни среди обитателей домов престарелых с развитой деменцией: психометрическая переоценка Бристольской шкалы активности в повседневной жизни. Health Soc Work (2018) 43:101–8. 10.1093/hsw/hly010 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

9. Мак Дж.Л., Паттерсон М.Б. Эмпирическая основа для доменов в анализе зависимости в повседневной деятельности (ADL): результаты подтверждающего факторного анализа Кливлендской шкалы повседневной деятельности (CSADL). Клин Нейропсихология (2006) 20:662–77. 10.1080/13854040590967081 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

10. Сиккес С.А., де Ланге-де Клерк Э.С., Пийненбург Ю.А., Шелтенс П., Уитдехааг Б.М. Систематический обзор инструментальных шкал повседневной активности при деменции: возможности для улучшения. Дж. Нейрол Нейрохирург Психиатрия (2009 г.)) 80:7–12. 10.1136/jnnp.2008.155838 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

11. Bouwstra H, Smit EB, Wattel EM, van der Wouden JC, Hertogh C, Terluin B, et al. Измерительные свойства индекса Бартеля в гериатрической реабилитации. J Am Med Dir Assoc (2019) 20: 420–5. 10.1016/j.jamda.2018.09.033 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

12. Хопман-Рок М., ван Хиртум Х., де Вриде П., Фрайбергер Э. Повседневная деятельность пожилых людей, проживающих в сообществе: систематический обзор психометрических свойств инструментов. Старение Clin Exp Res (2018) 31: 917–25. 10.1007/с40520-018-1034-6 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

13. Теннант А., Геддес Дж. М., Чемберлен М. А. Индекс Бартеля: порядковый показатель или показатель интервального уровня? Clin Rehabil (1996) 10: 301–8. 10.1177/026921559601000407 [CrossRef] [Google Scholar]

14. Бельведер С.Л., де Мортон Н.А. Применение анализа Раша в здравоохранении расширяется, и он применяется по разным причинам в инструментах мобильности. J Clin Epidemiol (2010) 63:1287–97. 10.1016/j.jclinepi.2010.02.012 [PubMed] [CrossRef] [Академия Google]

15. Робинсон М., Джонсон А.М., Уолтон Д.М., МакДермид Дж.К. Сравнение результатов политомического анализа Раша RUMM2030 и R (ltm/eRm/TAM/lordif). BMC Med Res Methodol (2019) 19:36. 10.1186/с12874-019-0680-5 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

16. Макимото К., Канг И., Кобаяши С., Ляо С.Ю., Панутай С., Сун Х.К. и др. Распространенность поведенческих и психологических симптомов деменции у пожилых пациентов с когнитивными нарушениями в учреждениях длительного ухода в Восточной Азии: перекрестное исследование. Психогериатрия (2019) 19:171–80. 10.1111/псиг.12380 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

17. Национальная комиссия здравоохранения Китайской Народной Республики Классификация медсестер [Веб-сайт Национальной комиссии здравоохранения КНР] Национальная комиссия здравоохранения Китайской Народной Республики (2013 г.) [обновлено 14 ноября 2013 г.; процитировано 10 сентября 2018 г.]. Доступно по адресу: Доступно по адресу: http://www.nhc.gov.cn/wjw/pjl/201412/941e75f5e9514b8ea1b5e2e05954d09e.shtml.

18. Куинн Т.Дж., Лангхорн П., Стотт Д.Дж. Индекс Бартеля для испытаний на инсульт: разработка, свойства и применение. Инсульт (2011) 42: 1146–51. 10.1161/инсультага.110.598540 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

19. Hsueh IP, Lin JH, Jeng JS, Hsieh CL. Сравнение психометрических характеристик показателя функциональной независимости, 5-значного и 10-значного индекса Бартеля у больных с инсультом. J Neurol Psychiatry (2002) 73: 188–90. 10.1136/jnnp.73.2.188 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

20. Хобарт Дж. К., Лэмпинг Д. Л., Фриман Дж. А., Лэнгдон Д. В., Маклеллан Д. Л., Гринвуд Р. Дж. и другие. Доказательная оценка: какая шкала инвалидности для неврологической реабилитации? Неврология (2001) 57: 639–44. 10.1212/вл.57.4.639 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

21. Холден Х., Эдвардс М., Макнил Дж., Гринвуд Р. Использование индекса Бартеля и показателя функциональной независимости при ранней стационарной реабилитации после однократной черепно-мозговой травмы. Clin Rehabil (2006) 20: 153–9. 10.1191/0269215506кр917оа [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

22. Моррис Дж. Клинический рейтинг деменции (CDR): текущая версия и правила подсчета очков. Неврология (1993) 43:2412–4. 10.1212/вл.43.11.2412-а [PubMed] [CrossRef] [Академия Google]

23. Лим В.С., Чонг М.С., Сахадеван С. Полезность рейтинга клинической деменции в азиатском населении. Clin Med Res (2007) 5: 61–70. 10.3121/смр.2007.693 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

24. Моррис Дж. К., Эрнесто С., Шафер К., Коутс М., Леон С., Сано М. и др. Клиническая оценка деменции и надежность в многоцентровых исследованиях: опыт совместного исследования болезни Альцгеймера. Неврология (1997) 48:1508–10. 10.1212/вл.48.6.1508 [PubMed] [CrossRef] [Академия Google]

25. Марин Д.Б., Флинн С., Маре М., Ланц М., Хсу М.А., Лоранс М. и др. Надежность и валидность адаптации учреждения по уходу за хроническими заболеваниями Шкалы оценки клинической деменции. Int J Geriatr Psychiatry (2001) 16: 745–50. 10.1002/gps.385 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

26. Han HR, Park SY, Song H, Kim M, Kim KB, Lee HB. Осуществимость и обоснованность оценки деменции обученными работниками здравоохранения на основе клинического рейтинга деменции. J Am Geriatr Soc (2013) 61: 1141–5. 10.1111/jgs.12309[Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

27. Фолштейн М.Ф., Фолштейн С.Е., МакХью П.Р. «Минипсихическое состояние». Практический метод оценки когнитивного состояния пациентов для клинициста. J Psychiatr Res (1975) 12: 189–98. 10.1016/0022-3956(75)

-6 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

28. Томбо, Теннесси, Макинтайр, Нью-Джерси. Мини-обследование психического состояния: всесторонний обзор. J Am Geriatr Soc (1992) 40: 922–35. 10.1111/j.1532-5415.1992.tb01992.x [PubMed] [CrossRef] [Академия Google]

29. Сигемори К., Оги С., Окуяма Э., Шимура Т., Шнайдер Э. Факторная структура краткого обследования психического состояния (MMSE) у японских пациентов с деменцией. BMC Гериатр (2010) 10:36. 10.1186/1471-2318-10-36 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

30. Хван А.Б., Боес С., Ниффелер Т., Шупфер Г. Валидность инструментов скрининга для выявления деменции и легких когнитивных нарушений у стационарных пациентов: систематический обзор исследований диагностической точности. ПлоС Один (2019) 14:e0219569. 10.1371/journal.pone.0219569 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

31. Вуд С., Каммингс Дж.Л., Хсу М. А., Барклай Т., Уитли М.В., Ярема К.Т. и др. Использование психоневрологического инвентаря у жителей домов престарелых. Характеристика и измерение. Am J Geriatr Psychiatry (2000) 8:75–83. 10.1097/00019442-200002000-00010 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

32. Чен С., Лин К., Ван Х., Ямакава М., Макимото К., Ляо С. Надежность и структурная валидность китайской версии нейропсихиатрической инвентаризации, версия для дома престарелых. Психогериатрия (2018) 18:113–22. 10.1111/псиг.12292 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

33. Линакр Дж. М. (2018). Модель Winsteps® Rasch [компьютерная программа] Версия 4.0 изд. Бивертон, Орегон: Winsteps.com. [Google Scholar]

34. Смит А.Б., Раш Р., Фаллоуфилд Л.Дж., Великова Г., Шарп М. Статистика подгонки Раша и соображения о размере выборки для политомических данных. BMC Med Res Methodol (2008) 8:33. 10.1186/1471-2288-8-33 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

35. Линь Г.Х., Хуан Ю.Дж., Ли Ю. К., Ли С.К., Чжоу С.И., Се К.Л. Разработка компьютеризированной адаптивной системы тестирования для оценки 5 функций у пациентов с инсультом: моделирование и проверочное исследование. Arch Phys Med Rehabil (2019 г.)) 100:899–907. 10.1016/j.apmr.2018.09.122 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

36. Лутомски Дж. Э., Краббе П. Ф., ден Эльзен В. П., Олде-Риккерт М. Г., Штайерберг Э. В., Мунтинга М. Э. и соавт. Анализ Раша показывает, что сравнительный анализ ежедневной деятельности/инструментальной деятельности сводных баллов повседневной жизни в различных условиях проживания неуместен. J Clin Epidemiol (2016) 74: 207–17. 10.1016/j.jclinepi.2015.11.006 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

37. Хагквист С., Брюс М., Густавссон Дж.П. Использование модели Раша в исследованиях сестринского дела: введение и наглядный пример. Int J Nurs Stud (2009 г.)) 46:380–93. 10.1016/j.ijnurstu.2008.10.007 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

38. Паллант Дж. Ф., Теннант А. Введение в модель измерения Раша: пример с использованием госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS). Br J Clin Psychol (2007) 46: 1–18. 10.1348/014466506×96931 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

39. Хагквист С., Андрич Д. Последние достижения в анализе функционирования дифференциальных элементов в исследованиях в области здравоохранения с использованием модели Раша. Результаты качества жизни для здоровья (2017) 15:181. 10,1186/с12955-017-0755-0 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

40. Лю В., Чеон Дж., Томас С.А. Вмешательства при проблемах с приемом пищи у пожилых людей с деменцией: систематический обзор. Int J Nurs Stud (2014) 51: 14–27. 10.1016/j.ijnurstu.2012.12.021 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

41. Кайл Г. Взгляд на лечение недержания мочи у пациентов с деменцией. Медсестры сообщества Br J (2012) 17 128: 125–6 130–1. 10.12968/bjcn.2012.17.3.125 [PubMed] [CrossRef] [Академия Google]

42. Шах С. В похвалу биометрическим и психометрическим качествам индекса Бартеля. Физиотерапия (1994) 80:769–71. 10.1016/С0031-9406(10)60621-9 [CrossRef] [Google Scholar]

43. Се CL, Сюэ IP. Перекрестная проверка комплексной оценки повседневной деятельности после инсульта. Scand J Rehabil Med (1999) 31:83–8. 10.1080/003655099444588 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

44. Люн С.О., Чан С.С., Шах С. Разработка китайской версии модифицированного индекса Бартеля – валидность и надежность. Клин реабилитационный (2007) 21:912–22. 10.1177/0269215507077286 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

45. ван Хартингсвельд Ф., Лукас С., Кваккель Г., Линдебум Р. Улучшена интерпретация результатов исследования инсульта с использованием эмпирических весов элементов Бартеля. Инсульт (2006) 37: 162–6. 10.1161/01.СТР.0000195176.50830.б6 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

46. де Мортон Н.А., Китинг Дж.Л., Дэвидсон М. Анализ Раша индекса Бартеля при оценке госпитализированных пожилых пациентов после госпитализации по поводу острого заболевания. Arch Phys Med Rehabil (2008) 89: 641–7. 10.1016/j.apmr.2007.10.021 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

47. Джонсон Н., Барион А., Радемакер А., Рекемпер Г., Вайнтрауб С. Опросник повседневной жизни: проверочное исследование у пациентов с деменцией. Ассоциативная болезнь Альцгеймера (2004) 18:223–30. 10.1037/т28752-000 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

48. Муниципальное бюро кадров и социального обеспечения Гуанчжоу (MHRSSB) Пилотное внедрение системы страхования на случай длительного ухода в Гуанчжоу [Веб-сайт MHRSSB Гуанчжоу]. Муниципальное управление кадров и социального обеспечения Гуанчжоу (MHRSSB) (2017 г.). [обновлено 10 сентября 2018 г .; процитировано 31 июля 2017 г.]. Доступно по адресу: http://www.gz.gov.cn/zfjgzy/gzsrlzyhshbzj/xxgk/bmdt/content/post_29.81073.html.

49. Лю В., Юник Дж., Галик Э., Резник Б. Индекс Бартеля активности повседневной жизни: анализ теории ответа на вопросы оценок для резидентов, получающих долгосрочный уход. Нурс Рес (2015) 64:88–99. 10.1097/номер.0000000000000072 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

50. Чанг CC, Робертс БЛ. Культурные аспекты проблем с кормлением у тайваньских пожилых людей с деменцией. J Nurs Scholarsh (2008) 40: 235–40. 10.1111/j.1547-5069.2008.00231.x [PubMed] [CrossRef] [Академия Google]

51. Хигами Ю., Ямакава М., Кан Ю., Кобаяши С., Ляо XY, Сун Х.К. и др. Распространенность недержания мочи среди пожилых пациентов с когнитивными нарушениями в учреждениях длительного ухода в Восточной Азии: перекрестное исследование. Geriatr Gerontol Int (2019) 19: 444–50. 10.1111/ggi.13639 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

52. Лю В., Уильямс К., Бэтчелор-Мерфи М., Перхоункова Ю., Хайн М. Пищевая эффективность по отношению к приему твердой и жидкой пищи обитателями домов престарелых с деменцией: вторичный поведенческий анализ видео во время приема пищи. Int J Nurs Stud (2019)) 96:18–26. 10.1016/j.ijnurstu.2018.12.010 [Бесплатная статья PMC] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

53. Нортон Л.Э., Маллой П.Ф., Саллоуэй С. Влияние поведенческих симптомов на повседневную деятельность пациентов с деменцией. Am J Geriatr Psychiatry (2001) 9:41–8. 10.1097/00019442-200102000-00007 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

54. Бенке Т., Делазер М., Санин Г., Шмидт Х., Зайлер С., Рансмайр Г. и др. Познание, пол и функциональные способности при болезни Альцгеймера: как они связаны? J Alzheimers Dis (2013) 35: 247–52. 10.3233/jad-122383 [PubMed] [CrossRef] [Академия Google]

55. Трэвис Зайдл Дж. Н., Массман П. Дж. Когнитивные и функциональные корреляты показателей NPI-Q и кластеров симптомов у пациентов с легкой деменцией, страдающих болезнью Альцгеймера. Ассоциативная болезнь Альцгеймера (2016) 30:145–51. 10.1097/wad.0000000000000104 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

56. Чой С.Х., Ли Б.Х., Ким С., Хам Д.С., Чон Дж.Х., Юн С.Дж. и др. Обмен баллами между шкалой оценки клинической деменции и шкалой общего ухудшения. Ассоциативная болезнь Альцгеймера (2003) 17:98–105. 10.1097/00002093-200304000-00008 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

57. Райсберг Б., Финкель С. , Общий Дж., Шмидт-Голлас Н., Кановски С., Лехфельд Х. и др. Активность болезни Альцгеймера повседневной жизни в международном масштабе (ADL-IS). Int Psychogeriatr (2001) 13:163–81. 10.1017/с1041610201007566 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

индекс Бартеля: Заполните и подпишите онлайн

Индекс Бартеля: Заполните и подпишите онлайн | докхаб

• Дом
• Библиотека форм
• Бартель

Получить форму

4 из 5

50 голосов

DocHub Отзывы

44 отзыва

Отзывы DocHub

23 оценки

15 005

10 000 000+

303

100 000+ пользователей

Вот как это работает

01. Отредактируйте ваш barthel index pdf онлайн

Введите текст, добавьте изображения, затемните конфиденциальные данные, добавьте комментарии, выделение и многое другое.

02. Подпишите в несколько кликов

Нарисуйте свою подпись, введите ее, загрузите ее изображение или используйте мобильное устройство в качестве панели для подписи.

03. Поделитесь своей формой с другими

Отправьте измененный индекс Бартеля в формате pdf по электронной почте, по ссылке или по факсу. Вы также можете скачать его, экспортировать или распечатать.

Как изменить barthel онлайн

9.5

Простота настройки

Рейтинги пользователей DocHub на G2

9.0

Простота использования

Рейтинги пользователей DocHub на G2

С помощью DocHub для внесения изменений в документацию требуется всего несколько простых щелчков мышью. Сделайте эти быстрые шаги, чтобы бесплатно изменить файл PDF в Интернете:

1. Зарегистрируйтесь и войдите в свою учетную запись. Войдите в редактор, используя свои учетные данные, или нажмите Создать бесплатную учетную запись , чтобы протестировать функциональность инструмента.
2. Добавить бартель для редактирования . Нажмите на опцию New Document выше, затем перетащите образец в область загрузки, импортируйте его из облака или по ссылке.
3. Измените файл . Внесите необходимые изменения: добавьте текст и изображения в бартель, выделите важные детали, сотрите части контента и замените их новыми, а также добавьте символы, галочки и области для заполнения.
4. Завершите редактирование шаблона . Сохраните измененный документ на своем устройстве, экспортируйте его в облако, распечатайте прямо из редактора или поделитесь им со всеми вовлеченными сторонами.

Наш редактор интуитивно понятен и эффективен. Попробуйте прямо сейчас!

будьте готовы получить больше

Заполните эту форму за 5 минут или меньше

Получить форму

Есть вопросы?

У нас есть ответы на самые популярные вопросы наших клиентов. Если вы не можете найти ответ на свой вопрос, пожалуйста, свяжитесь с нами.

Свяжитесь с нами

Является ли индекс Бартеля самоотчетом?

С помощью индекса Бартеля их функциональное состояние оценивалось путем самоотчета и наблюдения за работой.

Каков максимально возможный балл по индексу Barthel ADL?

Общее количество возможных баллов варьируется от 0 до 20, при этом более низкие баллы указывают на повышенную инвалидность. При использовании для измерения улучшения после реабилитации изменение общего балла более чем на два балла отражает вероятное подлинное изменение, и изменение по одному пункту с полностью зависимого на независимое также, вероятно, будет надежным.

Для какой группы населения используется индекс Бартеля?

Индекс Бартеля (BI)-100 используется для измерения повседневной активности пожилых пациентов (ADL).

Что такое хороший показатель для индекса Бартеля?

Для индекса Бартеля благоприятным исходом считался показатель 95 или 100 (индекс Бартеля измерялся с шагом в 5 баллов от 0 до 100).

Как оценивается модифицированный индекс Бартеля?

Подсчет баллов: Каждому действию присваивается балл от 0 (неспособность выполнить задание) до максимум 5, 10 или 15 (полностью независимый — точный балл зависит от оцениваемого действия). Общий балл получается путем суммирования баллов по каждому из пунктов.

индекс бартеля

индекс бартеля adl pdf модифицированный индекс Бартеля модифицированный индекс Бартеля pdf модифицированный индекс Бартеля 100 трудотерапия по индексу Бартеля индекс бартеля 20 интерпретация индекса Бартеля

Связанные формы

будьте готовы получить больше

Заполните эту форму за 5 минут или меньше

Получить форму

Люди также спрашивают

При использовании шкалы Бартеля балл менее 25 указывает на?

Предлагаемые рекомендации по интерпретации шкалы Бартеля заключаются в том, что баллы от 0 до 20 указывают на \u201cполную\u201 зависимость, от 21 до 60 указывают на \u201cтяжелую\u201c зависимость, от 61 до 90 указывает на умеренную зависимость, а от 91 до 99 указывает на умеренную зависимость.

Что измеряет модифицированный Бартель?

Индекс Бартеля (BI) измеряет степень, в которой кто-то может функционировать независимо и подвижен в своей повседневной деятельности (ADL), т. е. при кормлении, купании, уходе за собой, одевании, контроле опорожнения кишечника, контроле мочевого пузыря, туалете, перемещении в кресле, передвижении и подъем по лестнице.

Надежен ли индекс Бартеля?

Межэкспертная/интраэкспертная надежность Полученные данные свидетельствуют о том, что индекс Бартеля для ранней реабилитации (ERBI) является надежной и достоверной шкалой для оценки пациентов, проходящих неврологическую реабилитацию на ранней стадии (модифицированная версия BI)

Каков максимально возможный балл по индексу Barthel ADL?

Общее количество возможных баллов варьируется от 0 до 20, при этом более низкие баллы указывают на повышенную инвалидность. При использовании для измерения улучшения после реабилитации изменение общего балла более чем на два балла отражает вероятное подлинное изменение, и изменение по одному пункту с полностью зависимого на независимое также, вероятно, будет надежным.

Кто разработал модифицированный индекс Бартеля?

Модифицированный индекс Бартеля (MBI) с пятиступенчатой ​​системой оценки был разработан Shah et al. [5) и имеет большую чувствительность и надежность по сравнению с исходной версией.

Индекс Бартеля pdf

Группа Бартеля

Научные интересы. Нас интересуют квантовые системы многих частиц. В частности: Сильно коррелированная квантовая материя; Неравновесные явления, открытые …

Узнать больше

Данило Бартель — Википедия

Данило Тимон Бартель (родился 24 октября 1991 г.